На допомогу Батькам

БАТЬКИ І ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ

    Що таке домашнє завдання — про це відомо кожному. Декілька поколінь школярів називають домашні завдання «домашкою», «Домашка» — це те, що заважає бідолашним дітям вільно дихати після закінчення шкільних занять. Чому ж стільки поколінь учителів наполягають на виконанні домашнього завдання й чому ж стільки поколінь нещасних учнів так само постійно намагаються уникнути цієї «гіркої долі»? Яку роль у виконанні домашніх завдань дітьми виконують батьки? Чи вони взагалі не повинні цим перейматися? Корисну інформацію для батьків, роздуми і поради від досвідченого вчителя пропонуємо в цьому матеріалі.

   У сучасній школі діти проводять по шість годин на день, а іноді й біль­ше. На щастя, навчальна програма, як і раніше, містить такі предмети, як фізична культура, мистецтво й музика, а також спеціальні курси, спрямо­вані на розвиток самоповаги («Усі кольори, окрім чорного»). Передбаче­но, що решту часу (три години) вчителі повинні витратити на навчання письма, читання, математики й хоча би трішки природничих наук. Класні керівники не в змозі все встигнути. їм потрібна допомога.

  Як батьки можуть зробити значний внесок у процес навчання своїх дітей? Читаючи своїй дитині, ви тим самим збільшуєте її лексичний запас. Щодня допомагаючи у виконанні домашнього завдання, ви своєю увагою показуєте, наскільки важливим є навчання.

Дуже багато батьків прагнуть допомогти своїм дітям, але не знають, як це зробити. До того ж, через постійний брак часу вони помічають, що їхні діти просто не хочуть виконувати завдання разом з ними. Діти з біль­шим бажанням будуть конструювати новий автомобіль, ніж виконувати домашнє завдання. Але хоча діти й дивляться забагато телевізор чи час від часу засиджуються за комп'ютером, їх не можна однозначно назвати ледачими. Вони відвідують ба­сейн, уроки англійської та музики. Вони мають свої заплановані справи і зустрічі й не бажають, щоби батьки забирали в них дорогий час. Після того як діти виконали уроки, вони більше не хочуть витра­чати час на читання, їх не цікавить можливість по­практикуватися в математиці

Один із батьків розповідав, що коли настав час виконувати домашнє завдання з читання, дитина сховала книгу за батарею. Виконання домашнього завдання перетворилося на битву, і спільні заняття призвели до конфлікту, від чого нікому не було ко­ристі. Батько гнівався, коли відчував, що син пра­цює не в повну силу, і виконання домашніх завдань зазвичай закінчувалися криками один на одного.

Деякі батьки, щоб уникнути проблем, взагалі виконують домашні завдання за­мість своїх дітей.

Досліджено, що матері витрача­ють у середньому менше ніж півгодини в день на розмови з дітьми, пояснюючи щось чи читаючи їм. Батьки й того мен­ше — близько 1 5 хвилин. Тому, перш ніж запитати в дитини про оцінки й успі­хи в школі, запитайте спочатку в себе: а що ви зробили для цього? Яку ви по­ставите собі оцінку за виконання до­машнього завдання з дитиною?

Трапляється, що батьки самі провокують ді­тей на негативне реагування, що пов'язане з ви­конанням домашнього завдання. Повернувшись з роботи втомленими й дратівливими, вони зне­важливо, з почуттям приреченості сідають з ді­тьми за уроки. Будь-яка дитяча помилка чи про­рахунок умить перетворюється на емоційний вибух стосовно дитини. Діти надзвичайно чут­ливі до стану батьків, і ваша напруженість умить передається їм. Тому, перш ніж сідати за уроки, спробуйте заспокоїтися й зосередити увагу на тій роботі, яку будете робити. Свої вимоги до дити­ни промовляйте твердо й упевнено, не підвищу­ючи голосу. Науковці вважають, що батьки — найваж­ливіше джерело знань для своєї дитини. У книзі «Що працює. Дослідження про викладання й на­вчання» зазначено, що «батьки — це перші й най­більш впливові вчителі для своїх дітей». Авто­ри книги пояснюють, що батьки мають усі можли­вості допомогти дитині бути успішною в школі, проте вони роблять мен­ше, ніж могли би. Дослі­джено, що матері витра­чають у середньому мен­ше ніж півгодини в день на розмови з дітьми, по­яснюючи щось чи читаю­чи їм. Батьки й того мен­ше — близько 15 хвилин.

Тому, перш ніж запитати в дитини про оцінки й успіхи в школі, запитайте     спочатку в себе: а що ви зробили для цього?  Яку ви поставите собі оцінку за виконання домашнього завдання з дитиною?

Почуття власної гідності в дитини слабке, і його слід виховувати. Якщо ваша дитина буде знати, що ви спеціально вибираєте час, щоб проводити його разом, то цим ви показуєте, що вона важлива для вас і ви хочете бути з нею. Загально відомо, що діти люблять грати, тож використовуйте це як перевагу. Тоді вашій дитині сподобається  проводити з вами час і процес навчання для неї стане захопливим.